Десять років тому усесвіт кишенькових монстрів отримав радикальне переосмислення, яке назавжди змінило сприйняття культової франшизи. Випущений у 2016 році проєкт Pokemon Generations повністю відійшов від звичної довготривалої формули мандрів Еша Кетчума, запропонувавши глядачам динамічний формат короткометражних історій від студії OLM. Замість орієнтації виключно на наймолодшу аудиторію, творці звернулися до темної сторони відеоігрових канонів, моральних дилем та масштабної міфології оригінальних ігор.
Вісімнадцять епізодів охопили всі покоління регіонів від Канто до Калос, візуалізуючи ключові моменти з неймовірним кінематографічним розмахом. Глядачі побачили драматичні сторінки протистояння злочинним синдикатам, психологічний тиск та складний життєвий шлях персонажів на кшталт Ена з Унови. Зробивши ставку на атмосферність, глибину лору та динамічну постановку боїв, автори довели, що всесвіт покемонів здатен розповідати дорослі та захопливі історії.
Сьогодні, через десятиліття після прем'єри, інтерес до подібних зрілих форматів серед шанувальників лише зростає. Сучасні ігрові релізи постійно розширюють всесвітню міфологію, проте телевізійні екранізації рідко наважуються на подібні сміливі стилістичні експерименти. Повернення до формату антології від OLM чи іншої талановитої команди дало б можливість екранізувати незліченні приховані сторінки лору, яких так чекає доросла аудиторія.
